Війна інтересів - в одних вони "шкурні" , а в інших громадські. Це я про депутатів із району та місцевих зомбі-депутатів
Набравшись наглості та консультацій шулєра-юриста, Застройщик вирішив "зайти" в село на років триста. Для того, щоб набгати свій карман - Висоток вісім збудувать і потім буть шарман.
Застройщик - це інвестор тіпа той, Що у селі у нас проводить новострой. Та локшину на уши вішає усім, Що щедрістю безмежною він буде нам неозорім !
Уже за ним два "косяка торчить", Та він тихесенько про це мовчить. Перекрутивши в корені законне бачення, Змінив ділянки він цільове призначення.
Заслуга ж в цьому вся у голови села. (Його до цього "енна сума" довела ?) Бо на сесійному засіданні тоді Кричав найдужче голова, що все йому по єрунді!
Тепер опять застройщик у сільраду кинувся. (Бо другий тут "косяк" як місяць випнувся) Плекає мрії, що знов усіх він обійде, Про пайовую участь мова саме йде.
Вже , знаючи, що рада зраду не пропустить, Рішив, що виконком йому "гріхи відпустить". Тому найняв за грош ціну він ДЕПів із «ларца» «Рєшал» тих самих, що ними є кАсой та «два з району маладцА»
Застройщика з "рєшалами" ідєя сдєлки такова - (Оскільки у селі йде його стройка вікова) Повинен внесок він грошовий в село зробить, "Рєшали" ж - цей пай на мінімум йому змінить.
"Рєшали" обіцяли на виконкомі всім гори золоті, І даже положили пучкою хреста собі на животі. А що ж - потрібно "бабки" ті відпрацювать, Які застройщик їм пообіцяв за це в кінці віддать.
Вертіли круть, "рєшали", крутили верть, Порвали виконком як той баян на чверть. Голосували за мізЕрну частку грошову, Яку внести застройщику потрібно як участь пайову.
І пофігу отим "рєшалам" на усе, (А це – «два маладца» з «ларца» й косе) На те, що коштів не доотримає село. Важніше їм за все - своє "бабло".
Але, і Слава Богу, що у нашому селі Не всі продажні тварі як оці "шмєлі". І злочин цей наш горе-виконком не утвердив, Застройщику таки не догодив.
На цей бардак відреагували депутати чітко, (Ті самі, що їх ще "ЗОМБІ" називають мітко) Затвердили на сесії застройщику ту частку пайову, Щоб максимальну вніс в село він суму грошову.
Мораль сєй басні такова - Це істина відома вікова. На хитрі попи є всєгда ШУРУП і його лєвая різьба.
Симон Петлюра: “Гірше ніж москальські воші можуть бути тільки українські гниди”. Ось так ведуть себе районні депутати. Вмєсто того, шоб думать про селян - вони уболівають за особистий свій карман.
