А сейчас по многочисленным просьбам небезразличных читателей даного сайта на "Алее Позорной Славы" минутка юмора и сарказма.
ЧУКІН-ДРОЧУКІН в АСТРАЛЄ
У Чукіна статті - це брєд,макет,муляж. Чи просто - маскіровочний це камуфляж. Він у глаза пусакє людям пиль - Вуалізірує брехнею биль.
Щоб люди сумнівались в правді, Брехнею він намагається насправді Ввести в оману всіх підряд - Перекрутивши їх світогляд.
Перевертає правду із голови на ноги, Йому би псіхіатрічєской ще допомоги. Не помішало би таки і підлічиться, Щоб в старості під себе не мочиться.
А зараз він контактує з нєбєсами, Чи із зеленими чортами та бєсами. Питає в них: "Про что б статтю ще напісать, Іль лучше свой "банан" сєбє пом'ять ?
Скажитє, нєзємниє существа, А нєт лі у вас кокса-вєщества ? Скорєй давайтє бєлий тот кристал, Шоб с вамі поскорєє мнє войті в астрал.
Статєйкі нада мнє пісать, А "коксу" нєт, єдрьона мать. Для подугрєву лисой голови Ти, нєзємная тварь, мєня благослови.
Нє лєзєт в голову тіпаж, Пєрєд глазамі постать та ж. Я от которой в дурку слєг. Зовут єго - ОЛЄГ !
А здєсь єщьо одін кошмар нарісовался, Шо той, як сєкрєтарь нє состоялся. По лисой головє моєй стучітся. Інфаркт, навєрноє, в мєня случітся.
О ви ! Зєльониє созданія ! Ну дайтє бєлого же мнє "сознанія" ! Ви ж нєзємниє моі братья. Ну развє буду врать я ? "
Хом'як же Філ на дрочуна в обідє, Бо время вже є пообідє, А зоофіл оцей зробив підходів Під хвіст йому п'ятнадцять епізодів.
Там все "горить" у хом'яка, Бо "ткань" же під хвостом м'яка. І каже хома, що клянуся В організацію по захисту животних я звернуся.
"Хоть ти і муж мой нелегальний, Но ти дрочун ще той - реальний. Як жіночку "люби" мене не часто, Бо здохну я , твоє пухнасто."
І каже тут хомІ задрот: "Нє хочєш в попу, тогда хоть в рот. Тєбя любіть я буду хоть куди, Мнє би закончіть своі письмєнни труди.
І кокса нєт. Противица хом'як. І как муЗчіна я уже совсєм обмяк. Пойду навєрноє вздрочну І всьо спочатку зранку я начну."
А тут якраз і колобок котився. Дрочун до нього бистренько схилився. Узяв під руки і поніс В страшний і темний чорний ліс.
Шо там робили вони в двох, Це лише знає один Бог. "Ширялися" чи "терлися" одне об одне... Ну це ж є явище природне.
Мораль сєй байки ось яка: Чур-чур задрота-маньяка. Дорогою ж якою і куди котиться Потрібно добре колобку дивиться.
| 
