Є люди мов сірий той туман,
Ще поза очі називають їх БОЛВАН.
Стає така людина "у руля",
Тоді хоть психіатра замовля.
Стосується ця істина й Куй Ця -
Очільника і депутатського "отця".
За цюю "смАчную" посаду він поклони бив,
І потім всю роботу у селі під корінь запустив.
А думав він, що є царем вєлІким.
Та виявився лише клоуном бєзлІким.
Тепер же це чортило із себе строїть ангельське дитя,
Давно за ним вже плаче кримінальная стаття.
Порушує закони та регламент враз,
Так наче чийсь виконує наказ.
Півроку все ніяк не зробить той бюджет
Такий ось в нашому селі сюжет.
Мораль сєй басні такова:
Козел безрогий - все той же голова.
