Головна » 2016»Лютий»18 » Будні декомунізації або Як наші можновладці перетворюють декомунізацію в "дебілізацію".
23:27
Будні декомунізації або Як наші можновладці перетворюють декомунізацію в "дебілізацію".
Оскільки через деякий сумбур та метушню, мені не вдалося повноцінно донести позицію з приводу "закону про декомунізацію" на сесії сільської ради, більш детально викладу її на сайті. В двох словах про що йде мова: Куць В. В., посилаючись на Закон України
"Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки"
вирішив перейменувати вулицю Карла Маркса. Я, житель цієї вулиці, Чуксін Віталій разом з вуличним депутатом Константинівським О. П. спробували пояснити йому, що відповідно до цього Закону, вулиця Карла Маркса перейменуванню не підлягає.
По-перше:
в Законі України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного\ (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої\ символіки" мова йдеться про перейменування "назв областей, районів, населених пунктів, вулиць, інших об’єктів топоніміки населених\ пунктів у яких використані імена або\ псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду\ секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР,\ УРСР (УСРР),інших союзних або автономних радянських республік, працювали в\ радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших\ союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов’язані\ з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницями\ Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням\ радянської влади на території України або в окремих\ адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за\ незалежність України у XX столітті (крім назв, пов’язаних з опором та вигнанням\ нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури)" (Стаття 1, пункт 4, "є").
Жодного слова про інших осіб там не має. Для тих, кому не відомо - німецький філософ Карл Маркс помер в 1883 році, за 24 роки до Жовтневого перевороту.
По-друге: на сайті Українського інституту національної пам'яті розписано алгоритм виконання цього закону, згідно якого доцільно дотримуватись такого порядку:
1. Право подавати свої пропозиції щодо найменування (перейменування) мають як фізичні, так і юридичні особи (тобто ініціатором можуть виступати, наприклад, жителі відповідної адміністративно-
територіальної одиниці або ж частини цієї одиниці окремо, відповідні підприємства, установи та організації, в т. ч. громадські та ін.). Ініціатива має бути оформлена належним чином у документі, що подається до виконавчого комітету місцевої ради (наприклад, лист, протокол тощо).
2. Розглядом відповідних пропозицій має займатися виконавчий комітет відповідної ради. Це випливає зі змісту ст.37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», де вказано, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження з підготовки і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту. Для детального опрацювання питань, пов’язаних із перейменуванням, виконавчий комітет може уповноважити займатися їх вивченням окрему особу або ж створити допоміжний орган, наприклад, комісію. Це може бути Комісія з питань найменування (перейменування) об’єктів відповідної ради. Положення про Комісію, її персональний склад затверджуються розпорядженням сільського, селищного або міського голови. Слід зауважити, що рішення комісії носять рекомендаційний характер. На етапі роботи виконавчого комітету для вивчення громадської думки щодо найменування (перейменування) об’єкта, обов’язковим є проведення громадського обговорення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року № 989 «Про затвердження порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій». Організатори громадського обговорення самостійно визначають форми його проведення (конференція, форум, громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, Інтернет-конференція, електронна консультація) з огляду на необхідність залучення якомога більшої кількості заінтересованих учасників та власні організаційні можливості. Рішення про проведення громадського обговорення приймається його організатором з урахуванням вимог, установлених Законом України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», і повинно містити питання, що виноситься на громадське обговорення, строк його проведення, перелік заходів, які планується здійснити у рамках такого обговорення, та відповідальних осіб. Строк проведення громадського обговорення обчислюється з дня оприлюднення відповідного інформаційного повідомлення і повинен становити не менш як два місяці. Інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення оприлюднюється органами місцевого самоврядування на власному офіційному веб-сайті або в інший прийнятний спосіб. Пропозиції (зауваження) учасників громадського обговорення подаються у письмовій чи усній формі, надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає, у строк, передбачений в інформаційному повідомленні про проведення громадського обговорення, але не менш як протягом 30 днів з дати опублікування повідомлення про його проведення. Організатор громадського обговорення протягом 14 днів після закінчення строку подання пропозицій (зауважень) узагальнює їх та готує звіт, у якому зазначаються найменування організатора, зміст питання, що виносилося на громадське обговорення, інформація про осіб, які взяли участь в обговоренні порушеного питання, а також узагальнений аналіз пропозицій (зауважень), що надійшли під час проведення громадського обговорення. За результатами розгляду питання, після проведення обговорення, виконавчий комітет приймає рішення щодо внесення на розгляд ради рішення про найменування (перейменування) об’єкта (наприклад, вулиці) та подає на розгляд ради всі необхідні документи.
3. За результатами попередніх етапів роботи рада приймає рішення про найменування (перейменування) відповідного об’єкта.
4.Після прийняття органом місцевого самоврядування рішення про найменування (перейменування) об’єкта, наприклад, вулиці, необхідно провести зміну табличок із назвою вулиці (або одночасно
назвою та номером будинку), провести реєстрацію (перереєстрацію)
громадян, які проживають на відповідній вулиці.
По-третє: для зовсім вже тупих виконавців цього Закону (до яких належить наш селищний голова Куць В. В., частина депутатів та група психологічної підримки голови, очолювана Козубенко Г. В.), працівники інституту на сайті виклали "чорний список" із прізвищ, які присутні в назвах, що підлягають перейменуванню. В цьому списку прізвище Карла Маркса відсутнє!
І, останнє: ніхто з виконавців цього закону, алгоритма його виконання, викладеного на сайті Інституту національної пам'яті, не читав. Інакше, якби вони його читали, то побачили б, що в "чорному списку" міститься прізвище Ватутіна Миколи Федоровича, який (далі дослівна цитата із сайту Інституту):
"Використовував солдат як гарматне м’ясо.
На думку історика В. Сергійчука, Ватутін «кидав сотні людей беззбройними під німецькі танки, особливо на території України.
І тільки завдяки гарматному м’ясу такі генерали як Ватутін вигравали битви». Особливо великих втрат радянські війська зазнали при наступі з Букринського плацдарму у ході битви за Київ 1943 р. З огляду на це тодішній командувач Центрального фронту, генерал армії К. Рокосовський сказав на військовій раді: «Це не війна, а геноцид народу». Він спробував через кур’єра сповістити про це Й. Сталіна, але Ватутін заборонив посланцеві повідомляти про це в Генштаб."
А як всі бачили та чули, в списку на перейменування требухівських вулиць, що зачитував на сесії Куць В. В., вулиця Ватутіна була відсутня.
З повагою, житель вулиці Карла Маркса - Чуксін Віталій.
Отримав відповідь з Броварської РДА. Запит був наступним - чи підлягає вулиця Карла Маркса перейменування?
Уявіть собі ситуацію: Ви прийшли до магазину, вибрали пакет молока та поцікавились у продавця терміном його придатності. На що продавець почав Вам розповідати про те, де його виготовлено, вміст поживних речовин в продукті, які його умови зберігання, з якого матеріалу пакувальна тара. От приблизно схожим чином наші можновладці дають офіційні відповіді на офіційні запити.
